Станіслав Куліш: Хотіли залишити у «Сталі», але обрав «Металіст»
Найкращий гравець і бомбардир першої ліги розповів www.ukrfootball.ua, що його кар’єра продовжиться у Харкові.
Історія Куліша зацікавлює, як мінімум, тому, що про одного з найкращих голеадорів нижчих ліг майже нічого не відомо. У нашому (й не тільки) футболі нерідко бувають випадки, коли гравець мало що з себе представляє, зате говорять про нього більше, ніж потрібно. Натомість Станіслав уже відзначився більше сотнею влучних ударів, а інтерв’ю з ним можна перерахувати на пальцях однієї руки. «Не словом, а ділом», — так можна коротко описати кар’єру цього футболіста. Відтак не дивно, що після тривалих виступів на аматорському рівні, а згодом у другій лізі, Куліш уже в першому сезоні першої став найкращим гравцем дивізіону й найприцільнішим снайпером. Окрім того, не дивує, що, через результати минулої першості, на нього поклали око представники елітного ешелону. Отож «УФ» зателефонував, як виявилося, новоспеченому гравцеві харків’ян, аби дізнатися, яким чином шлях привів його до «Металіста».
— Станіславе, з’явилася інформація, що віднедавна ви перейшли до «Металіста», хоча офіційного повідомлення про це нема. Це справді так?
— Так. Я вже гравець харківського клубу.
— Тобто справа вже дійшла до підписання контракту, а не просто перегляду?
— Так, днями вже узгодили всі питання, що стосуються договору, тож це все остаточно.
— Дивно, бо побутувала інформація, що зі «Сталлю» Д у вас контракт до 30 червня.
— Я вже забрав усі потрібні документи з Дніпродзержинська, тому наша співпраця завершена. Отож нічого не заважало поставити підпис під новим договором. Про його умови наразі не можу розповісти.
— Розкажіть, як виник варіант із «синьо-жовтими»? Хтось зателефонував чи агенти самі запропонували ваші послуги?
— Так, це мій агент допоміг мені знайти можливість продовжити виступи в «Металісті».
— Інших перспектив не було?
— Чому ні? Були. Насамперед, міг залишитися в дніпродзержинській «Сталі». Також кликали до себе закордонні ФК. Утім, мій вибір припав на команду Севидова.
— У чому був пріоритет «Металіста»?
— Усі знають, що в Харкові — хороша команда. Скажу більше: одна з найкращих в Україні. Відтак мій вибір був очевидним і не потребував тривалого міркування. Найближчим часом маю познайомитися з колективом ФК особисто.
— До речі, в Дніпродзержинську вас прагнули залишити?
— Хотіли, звичайно. Проте вже обрав «Металіст».
— Із нинішнього складу харків’ян когось знаєте? Можливо, з кимось раніше пліч-о-пліч виступали?
— Ні, ні з ким до цього не грав. Однак скоро це виправлю.
— Чи зіграло роль, що в теперішнього «Металіста» майже немає нападників? Отож конкуренція за місце, принаймні наразі, дозволяє вам розраховувати на ігрову практику?
— Не приховуватиму, що це не було важливо для мене. Відтак справді це вплинуло на мій підсумковий вибір.
— Певне, й амбіційними завданнями перед командою вас також заохочували прийняти пропозицію слобожан?
— Ні, такої розмови ще не було. Утім, і без цього зрозуміло, що клуб боротиметься за гідний результат.
— Один із найкращих голеадорів минулого сезону першої ліги Михайло Сергійчук, перейшов у «Карпати», та не зміг одразу забивати м’ячі на новому рівні. На вашу думку, чи вдасться вам, піднявшись у класі, часто засмучувати голкіперів суперника?
— Мені складно забігати наперед, прогнозувати, як усе складеться. Однак я розраховую на те, що в прем’єр-лізі мені нічого не завадить бути таким же результативним, як і раніше. Сподіваюся, все буде гаразд, а мої голи допомагатимуть команді.
— Що вам відомо про злиття дніпродзержинської «Сталі» та донецького «Металурга»? На жаль, поки представники ФК не дуже розуміють, у якому вигляді стартуватиме колектив у новому чемпіонаті.
— Ні, на жаль, мені не відомі конкретні факти. Отож гадки не маю, що там буде далі. Єдине, що зрозуміло, — злиття відбулося. А які воно матиме наслідки, поки питання часу.
— Тим не менше, їхній президент пан Завгородній уже заявив, що «Сталь» боротиметься за четверте місце. На ваш погляд, це реально для «сталеварів»?
— Думаю, що все цілком адекватно. Тим паче у футболі немає чогось нереального. Я не здивуюся, якщо вони зможуть усіх здивувати.
